4 травня у всьому світі відзначається Міжнародний день протидії булінгу. Булінг – це форма насильства у вигляді цькування, бойкоту, насмішок, дезінформації, псування особистих речей, фізичної розправи тощо. Це явище може мати різні форми та проявлятися у різних ситуаціях.
Булінг може бути:
Фізичний – штовхання, бійки, підніжки, нанесення тілесних ушкоджень тощо.
Економічний – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.
Психологічний – поширення образливих чуток, ігнорування, погрози, жарти, шантаж тощо.
Сексуальний – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомка відео у переодягальнях, сексуальні погрози, поширення образливих чуток тощо.
Кібербулінг – приниження за допомогою інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, інтернету тощо (пересилка неоднозначних фото, обзивання телефоном, зйомка на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу, цькування через соціальні мережі).
Організація Об’єднаних Націй визнала епідемію залякування і цькування і в 2012 році оголосила 4 травня – U.N. Anti-Bullying Day. З цього часу кампанію боротьби з булінгом встигли підтримати 25 країн. До них приєдналася і Україна. Адже наша країна входить до 10-ти європейських країн з найвищим рівнем булінгу. Зважаючи на серйозність і масштаб проблеми, Україна почала робити рішучі кроки для її вирішення. Істотно сприяє цьому наявність і доступність різноманітних ресурсів, зокрема, інформаційних.
Однак проблема не завжди виявляється вчасно і може мати трагічні наслідки. Цькування з боку однолітків є однією з поширених причин суїциду серед дітей і підлітків. В Україні функціонує низка національних телефонних гарячих ліній, проводяться психологічні тренінги, спеціалізовані заходи тощо.
Булінг порівнюють із зменшеною копією терористичного акту: від нього страждають прямі та непрямі жертви, у змістовній частині присутнє насилля та інформаційний ефект, а його метою охоплюється не лише вплив на безпосередню жертву, а й формування відповідних моделей поведінки з боку всієї групи, у тому числі й свідків.
Наприкінці 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”. Тепер за вчинення булінгу малолітньої або неповнолітньої особою передбачений штраф розміром від 850 до 1700 гривень. За повторні випадки протягом року – від 1700 до 3400 гривень. Нагадаємо, що Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 173-4 «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу».
Батьки або особи, що їх замінюють, відповідатимуть за дії свої неповнолітніх (віком від 14 до 16 років) дітей. Вони будуть платити штраф або виконувати громадські роботи. До відповідальності притягується і керівник освітньої установи, якщо вчасно не повідомив про факти булінгу до органів поліції
Варто знати, що у випадку цькувань необхідно звернутися до педагога, адміністрації закладу або в поліцію з відповідною заявою.