День ручного письма чи день почерку відзначається щороку 23 січня. Цей день святкують з метою підкреслити важливість рукописного письма, дослідити чистоту та характер почерку. Завдяки сучасним технологіям процес написання став набагато простішим та швидшим. Проте написання букв та слів на папері відрізняється від механічного набору тексту. Коли людина бере ручку та папір, її розум та тіло синхронізуються, думки йдуть в такт з написанням слів. Ще одна перевага ручного письма в тому, що всі записи зберігаються на фізичному аркуші паперу, у той час, коли голосові та текстові повідомлення з часом важко або й взагалі неможливо віднайти. Крім того, за почерком можна відтворити портрет людини, дізнатися про риси її характеру.

День почерку був винайдений у 1977 році, коли педагоги почали відчувати, що люди починають втрачати навички ручного письма. Мистецтво каліграфії втрачає своє значення, а навчити писати рукою нове покоління стає дедалі важче. Зважаючи на це Асоціація виробників письмових приладів (WIMA) створила День почерку. Хоча не всі знають про це свято, проте з кожним роком він набуває все більшої популярності та поширюється по всьому світі.

Розвивався рукописний текст протягом тисячоліть. Одночасно з його появою люди ставили собі питання, якими рисами характеру володіє людина з певними особливостями почерку. А вчені Стародавньої Греції вважали, що характеристики ручного письма людини безпосередньо пов’язані з її духовним світом.

Вчення про ручне письмо, або як воно сьогодні називається «графологія», з’явилося в 1875 році. Саме тоді французький абат Мішонер почав досліджувати почерк для того, щоб визначити психічний стан людини. 

Сучасна наука виділяє 7 основних факторів рукописного тексту, які визначають психологічні особливості його автора. Графологи звертають увагу на величину літер, їхню форму, кут нахилу, чіткість та силу натиску під час написання.

Також важливими є особливості з’єднання літер у слова, а також загальний аналіз почерку. На думку сучасних графологів, під час написання літер та слів активізується розум людини, який керує рукою під час писання. Це твердження також пояснює той факт, що у міру дорослішання робота мозку, а значить і почерк людини, змінюється.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ЛИСТИ, РУКОПИСНЕ ПИСЬМО ТА ПОЧЕРК

• Найкращий почерк в світі було виявлено у Непалі. Її володаркою стала 14-річна школярка. 
• Хосейн Мохаммед Декхані – громадянин Ірану, який прославився як автор найдовшого листа у світі. У своєму листі довжиною понад 150 м та вагою 2,5 кг він в рукописному вигляді висловив образу своєму товаришу за тривале мовчання.
• Мало хто знає, але автором найкоротшого листа є Віктор Гюго. Він відправив цього листа одному з видавців, з яким співпрацював. У листі був тільки один знак – знак питання. Таким чином автор хотів дізнатися про реакцію на свій твір. Цікаво, що у відповідь він отримав такий самий короткий лист зі знаком оклику.
• Перша рукописна українська книга – Пересопницьке Євангеліє, створене в 1561 році. Переписом займалися ігумен Григорій та його помічник Михайло. Євангеліє було переписано настільки вишукано, що і донині вважається справжнім витвором каліграфії.
• Почерк людини – є важливим інструментом для експертів-криміналістів. Таким чином вони можуть визначити, чи документ є справжнім та методом порівнянь виявити особистість автора.
• Понад 40 ознак характеру людини можна визначити за її підписом. Якщо підпис закінчується хвостиком догори, це означає що в характері людини переважають оптимістичні риси. Така людина енергійна та завжди досягає поставлених цілей. Найчастіше це активні, творчі люди. Якщо кінчик підпису йде донизу, то його автор – песиміст. Він схильний до депресій, часто такі люди мають алкогольну залежність. Власник довгого підпису – розважлива людина, яка глибоко мислить, має впертий норов та прискіпливо ставиться до дрібниць.
• Ручне письмо сприяє запам’ятовуванню. Під час написання певного тексту, активізується частина мозку, яка відсіює зайву інформацію. Виводячи кожну літеру на аркуші паперу, людина легше концентрується та ставиться до написаного уважніше.